Markevich Tom Sharp

My brother Ukrainian and fellow poet, you aren’t stuck with me in this strange country. You have wings to fly back to the home we love. You can soar over Ukraine’s wide steppes, over its rivers and shores. Just don’t visit the graves of our people who’ve died from violence and misery, and don’t think about me, alone and still in exile.

Н. Маркевичу Тарас Шевченко

Бандуристе, орле сизий, Добре тобі, брате, Маєш крила, маєш силу, Є коли літати. Тепер летиш в Україну, Тебе виглядають. Полетів би за тобою, Та хто привітає? Я й тут чужий, одинокий, І на Україні Я сирота, мій голубе, Як і на чужині. Чого ж серце б’ється, рветься? Я там одинокий. Одинокий... А Украйна! А степи широкі! Там повіє буйнесенький, Як брат заговорить, Там в широкім полі воля, Там синєє море Виграває, хвалить Бога, Тугу розганяє, Там могили з буйним вітром В степу розмовляють, Розмовляють сумуючи, Отака їх мова: «Було колись — минулося, Не вернеться знову». Полетів би, послухав би, Заплакав би з ними. Та ба, доля приборкала Меж людьми чужими.