Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
Too soon for my precious one. Cover her grave with love and viburnum. Let the flowers of love cover her. Out of pain, darkness comes; out of darkness, seeds sprout. Let petals and leaves fall and wash out to the sea. She drowned, and we’re drowning with her. Eventually, we’ll all be under the waves. Tell the sea to make a nest for her; tell her to turn me into a sea creature so that I can make a home for her. Tell her not to cry; tell her she’s not alone. Cover her with seaweed to keep her warm. Make us mermaids at home in the waters, forever to play in the waves.
Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш, Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де мій милий, Бо його носило, Воно скаже, синє море, Де його поділо. Коли милого втопило, Розбий синє море; Піду шукать миленького, Втоплю своє горе, Втоплю свою недоленьку, Русалкою стану, Пошукаю в чорних [хвилях], На дно моря кану. Найду його, пригорнуся, На серці зомлію. Тогді, хвиле, неси з милим, Куди вітер віє! Коли ж милий на тім боці, Буйнесенький, знаєш, Де він ходить, що він робить, Ти з ним розмовляєш. Коли плаче, то й я плачу, Коли ні — співаю, Коли ж згинув чорнобривий, То й я погибаю. Тогді неси мою душу Туди, де мій милий, Червоною калиною Постав на могилі. Буде легше в чужім полі Сироті лежати, Буде над ним його мила Квіткою стояти. І квіткою, й калиною Цвісти над ним буду, Щоб не пекло чуже сонце, Не топтали люде. Я ввечері посумую, А вранці поплачу, Зійде сонце — утру сльози, Ніхто й не побачить. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш, Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море . . .