Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде — як чужії, Ні з ким говорити; Нема кому розпитати, Чого плачуть очі; Нема кому розказати, Чого серце хоче, Чого серце, як голубка, День і ніч воркує; Ніхто його не питає, Не знає, не чує. Чужі люде не спитають — Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить! Плач же, серце, плачте, очі, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули, Щоб понесли буйнесенькі За синєє море Чорнявому зрадливому На лютеє горе!
Why do I have black eyebrows Why brown eyes Why summer youth Have fun, girls? Summer is my youth They disappear in vain Eyes are crying, black eyebrows They shed from the wind. The heart withers, sick of the world, Like a bird without a will. Why do I need my beauty? When there is no fate? It’s hard for me to be an orphan To live in seven worlds; Your people are like strangers, No one to talk to; There is no one to ask Why are the eyes crying; There is no one to tell What the heart wants Why is the heart like a dove It coos day and night; No one asks him He doesn’t know, he doesn’t hear. Strangers don’t ask — But why ask? Let the orphan cry Let him spend the summer! Cry, heart, cry, eyes, Until they fell asleep Louder, more pitiful, For the winds to hear To carry the rioters For the blue sea Black treacherous On raging grief!