Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
Thoughts fly from your stories, one to tease laughter, one to crush the heart, and one to spark outrage. Legends lie behind them, all too real, the traitors, the enslaved, the cruel masters, the greedy clergy, the father who loves his crazed and violent son, the whisperer to the throne. Art leads from the heart, and yours, from the heart of our poor Ukraine, its glory, its love, its tragedy.
За думою дума роєм вилітає, Одна давить серце, друга роздирає, А третяя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може, й Бог не бачить. Кому ж її покажу я, І хто тую мову Привітає, угадає Великеє слово? Всі оглухли — похилились В кайданах . . . байдуже . . . Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже. А що вродить з того плачу? Богилова, брате . . . Не заревуть в Україні Вольнії гармати. Не заріже батько сина, Своєї дитини, За честь, славу, за братерство, За волю Вкраїни. Не заріже — викохає Та й продасть в різницю Москалеві. Це б то, бачиш, Лепта удовиці Престолові- отечеству Та німоті плата. Нехай, брате. А ми будем Сміяться та плакать.