Маленькій Мар’яні by Тарас Шевченко

Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються — пограються, Засушать та й кинуть. Ані літа молодії, Повиті красою, Ні карії оченята, Умиті сльозою, Ані серце твоє тихе, Добреє дівоче Не заступить, не закриє Неситії очі. Найдуть злії та й окрадуть... І тебе, убогу, Кинуть в пекло . . . Замучишся І прокленеш Бога. Не цвіти ж, мій цвіте новий, Нерозвитий цвіте, Зов’янь тихо, поки твоє Серце не розбите.

Little Mariana (literal translation of Taras Shevchenko’s poem)

Grow, grow, my bird, My poppy is blooming Develop while yours heart not broken Until people found out quiet valley Find out — play, Dry and throw away. Nor the summer of youth, Wrapped in beauty No brown eyes, Washed with tears Nor is your heart quiet, Good girl Will not replace, will not close Insatiable eyes. The evil ones will find and steal... And you, poor thing They will throw you into hell . . . You will be tortured And curse God. Don’t bloom, my new one is blooming, Undeveloped blooms Call quietly while yours The heart is not broken.