Русалка by Тарас Шевченко

«Породила мене мати В високих палатах Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою: «Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою. Та випливи русалкою Завтра серед ночі, А я вийду гуляти з ним, А ти й залоскочеш. Залоскочи, моє серце, Нехай не сміється Надо мною, молодою, Нехай п’є-уп’ється Не моїми кров-сльозами — Синьою водою Дніпровою. Нехай собі Гуляє з дочкою. Пливи ж, моя єдиная. Хвилі! мої хвилі! Привітайте русалоньку . . .» — Та й заголосила, Та й побігла. А я собі Плила за водою, Поки сестри не зостріли, Не взяли з собою. Уже з тиждень, як росту я, З сестрами гуляю Опівночі. Та з будинку Батька виглядаю. А може, вже поєдналась З паном у палатах? Може, знову розкошує Моя грішна мати?» — Та й замовкла русалочка, В Дніпро поринула, Мов пліточка. А лозина Тихо похитнулась. Вийшла мати погуляти, Не спиться в палатах. Пана Яна нема дома, Ні з ким розмовляти. А як прийшла до берега, То й дочку згадала, І згадала, як купала І як примовляла. Та й байдуже. Пішла собі У палати спати. Та не дійшла, довелося В Дніпрі ночувати. І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата — Та до неї, ухопили, Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали, Грались, лоскотали, Поки в вершу не запхали . . . Та й зареготались. Одна тілько русалонька Не зареготалась.

Mermaid (literal translation of Taras Shevchenko’s poem)

“My mother gave birth to me In high chambers Yes, she carried it in the middle of the night To swim in the Dnipro. While bathing, she talked With me, baby: “Swim, swim, my daughter, Dnieper for water. But swim like a mermaid tomorrow in the middle of the night And I’ll go out for a walk with him And you will be tickled. Clap my heart Don’t laugh Above me, young Let him drink and drink Not with my blood-tears - Blue water Dnieper. Let yourself Walks with his daughter. Swim, my only one. Waves! my waves! Say hello to the little mermaid . . .” — And she shouted, And she ran. And I myself Sailed for water Until the sisters were shot They didn’t take it with them. It’s been a week since I grew up, I walk with my sisters At midnight. But from home I look like my father. Or maybe it’s already connected With Mr. in the chambers? Maybe it will be luxurious again My sinful mother?” — And the little mermaid fell silent, I plunged into the Dnipro, Like gossip. And the vine She swayed quietly. Mother went for a walk Do not sleep in the wards. Mr. Jan is not at home, No one to talk to. And when she came to the shore, Then she remembered her daughter, And she remembered how she bathed And as she said. It doesn’t matter. I went to myself In the ward to sleep. She didn’t make it, she had to Spend the night in the Dnipro. And I didn’t feel like they had time Dnieper girls — But to her, they caught Well, play with her, Happy to have caught Played, tickled, As long as the poem is not stuffed . . . And they laughed. Only one mermaid She didn’t laugh.