Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
Shevchenko : Шевченко
| En
| Uk+literal
| En+Uk
Previous
| Next
They didn’t want me at home, and nobody knows me here. Here, the sun doesn’t shine; at home, it didn’t shine on me. Nobody in Moscow cares that the peasants of Ukraine are driven into the ground and buried in the earth. God seems to wear down the people’s goodness, to condem the virtuous and reward the wicked. I cursed the cruelty of the gentry but nobody listened. The holy wind blows and nobody wants to be saved.
Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого, Блукав собі, молився Богу Та люте панство проклинав. І згадував літа лихії, Погані, давнії літа, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! Нігде невесело мені, Та, мабуть, весело й не буде І на Украй[ні], добрі люде, Отже таки й на чужині. Хотілося б . . . Та й то для того, Щоб не робили москалі Труни із дерева чужого Або хоч крихотку землі Із-за Дніпра мого святого Святії вітри принесли, Та й більш нічого. Так-то, люде, Хотілося б. Та що й гадать . . . Нащо вже й Бога турбовать, Коли по-нашому не буде.